Інженер Олександр Дольницький про дослідження сонячної системи
24 жовтня 2014 р.
Інж. Олександр Дольницький
ДОСЛІДЖЕННЯ НАШОЇ СОНЯШНОЇ СИСТЕМИ:
історичні й сучасні досліди, роля космічних зонд і пошук життя поза нашою плянетою
ІНЖЕНЕР ОЛЕКСАНДР ДОЛЬНИЦЬКИЙ ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ
Доповіді з природничих наук відбуваються таки нечасто в Науковому Товаристві ім.Шевченка в Канаді. Тим більшою рідкістю є астрономічна доповідь. Саме тому, 24 жовтня на чергове засідання НТШ в Торонто, де виступив інженер Олександр Дольницький з розповіддю про сучасний стан досліджень нашої Сонячної системи, зібралась досить значна група зацікавлених
слухачів. Пан Дольницький не є професійним астрономом. Він закінчив Університет Мак Ґілл як інженер-механік і працював конструктором авіадвигунів, дизайнером компресорних систем для атомних елекстростанцій в Канаді і Швейцарії,а пізніше –і інженером комп’ютерних систем. Нещодавно він долучився до дирекції НТШ, зайнявшись модернізацією веб-сторінки Товариства. Астрономія – це його нове зацікавлення: від 2010 року інж.Дольницький є активним членом Королівського астрономічного товариства Канади та всіляко сприяє
популяризації астрономії в суспільстві. Своїми знаннями в ділянці астрономічних досліджень він і поділився з численною громадою у новому приміщенні КУМФ, що на вул.Еванс.
Як і коли виникла наша Сонячна система? Як вважають сьогодні науковці, сталося це 4,6 мільярдів років тому внаслідок вибуху близької зірки (Супернова), що спричинив до скупчення хмари газу і пилу (в основному водню і гелію). З часом, ці скупчення наросли до сонця і планет. Перші 600 мільйонів років Сонячної системи відбувалися надзвичайно бурхливо,
супроводжуючись лавиною метеоритів і комет. Лише після того наступив відносний спокій і на землі виникли перші форми життя – бактерії. Розвинені ж форми життя з’явилися значно
пізніше – приблизно 500 мільйонів років тому.
Чи є у всесвіті сонячні системи, подібні до нашої, і чи існує десь життя поза нашою землею? На ці питання вчені все ще не мають відповіді. За їхніми спостереженнями, структура нашої Сонячної системи виглядає досить винятковою. Наявність води і рідин на Марсі та на деяких супутниках Юпітера і Сатурна , а також органічних молекул на кометах і астероїдах пробуджує оптимізм та спонукає до подальших досліджень ознак життя в межах нашої системи. Щодо розвідок інших зірок, то цей процес лише починається, а, отже, не дозволяє поки що йти поза межі чисто теоретичних гіпотез.
Досить детально інж.Дольницький розглянув головні інструменти дослідження Всесвіту – телескопи та зонди. Космічний зонд – це безпілотний апарат, запущений в космос для
збирання наукової інформації. За останні 56 років було вислано тисячі космічних зондів. Наприклад, 63 зонди відвідали Марс, 100 зондів відправлено на Місяць – це, до речі, єдине
небесне тіло, який відвідали люди. Американський зонд New Horizons відіслано з метою вивчати Плутон, зонд Juno –також американський – досліджувати Юпітер. Європейський зонд
Rosetta приземлився на кометі 67Р Чурюмова-Герасименко, названій на честь двох українських астрономів, що її відкрили. Також, 5 зондів запустили поза нашу Сонячну систему.Один з них, Voyager 1, перебуває на віддалі 130 астрономічних одиниць від Землі. Щоб досягнути нас, його сигнал йде 17 годин.
Щодо телескопів, то великі надії покладаються на космічний телескоп Джеймс Веббс, який планують запустити в 2018 році для дослідження екзопланет довкола близьких зірок. Він
допоможе вченим відповісти на питання: чи багато подібних до Землі планет у так званій “населеній зоні” зірок? Чи є там океани, кисень в атсосфері, а, можливо, і життя?
Наприкінці, інж.Дольницький поставив важливе питання: навіщо нам вивчати всесвіт? Чи це є, справді, лише природня цікавість людства до відвічних таємниць зоряного неба, чи, може, за цим криється практична необхідність? На думку доповідача, головним рушієм є власне друге. Людство постійно перебуває під загрозою. За період існування багатоклітинних організмів на нашій землі– приблизно 500 млн. років – було принаймі 6 масових вимирань. Рано чи пізно Земля може стати непридатною для життя, і тоді виникне необхідність колонізації космічного простору. Можливо, перша колонія постане на Марсі, де колись була атмосфера а, може, й життя. Недаремно НАСА планує до 2030 року першу місію людини на Марс.
Доповідь інж.Дольницького була чудово ілюстрована видовими матеріалами, що допомагали сприймати не зовсім звичну “космічну”інформацію. Велике зацікавлення викликали й уламки “небесних гостей” – метеоритів, які п.Дольницький показав наприкінці своєї доповіді. Вечір завершився жвавою дискусією щодо майбутніх зоряних мандрівок та колонізації всесвіту.
Дагмара Турчин-Дувірак,
пресовий референт НТШ.
P.S.: На світлинах – інж.О.Дольницький підчас презентації. Автор світлин – Христя Колос.
P.P.S. Якщо читачі зацікавлені астрономією, в Торонті існують дуже активні клуби – про них можети довідатись на їхніх веб-сторінках: rasc.ca , nyaa.ca i ddod.ca .